Vá com Deus irmão!
Pe. Basílio Orestes Cembalista, OSBM
*15/07/1941
+ 30/11/2018
“Rezem, sorriam, pensem em mim. Rezem comigo. Que meu nome seja pronunciado como sempre foi, sem ênfase de nenhum tipo. Sem nenhum traço de sombra ou tristeza.” (Sto. Agostinho).
Na tarde do dia 30 de novembro de 2018, no hospital São Vicente de Paulo em Mafra – Santa Catarina, aos 78 anos de idade, 59 anos de vida consagrada e 48 anos de sacerdócio, retorna à casa do Pai o Pe. Basílio Orestes Cembalista, OSBM.
Nasceu no dia 15 de julho de 1941 na localidade de Iracema, município de Itaiópolis, Estado de Santa Catarina. Filho de Severo Cembalista e de Sofia Maxemovicz Cembalista. Tinha 8 irmãos: Alvino (in memorian), Antônio, Otávio, Hilário, Mario, Irio (in memórian), João (in memórian) e José (in memórian). Entre 1949 e 1954 realizou os estudos primários em Iracema. Entre 1955 e 1957 cursou o ensino fundamental no Seminário São José em Prudentópolis. No dia 19 de janeiro de 1958 foi admitido no Noviciado dos Padres Basilianos em Ivaí onde permaneceu por dois anos realizando o postulando e Noviciado na Ordem Basiliana, sob orientação do Mestre Pe. Doroteu Shymchiy. Professou os primeiros votos no dia 30 de janeiro de 1960. Entre os anos 1960 e 1962 cursou o Ensino Médio em Ivaí – PR. Entre 1963 e 1965 cursou filosofia no Seminário Maior Rainha dos Apóstolos em Curitiba. Entre 1965 e 1966 cursou Teologia na Pontifícia Universidade Gregoriana, em Roma, Itália. Foi ordenado diácono no dia 15 de outubro de 1969 em Roma; foi ordenado sacerdote no dia 07 de dezembro de 1969 na Paróquia Sagrada Família, em Iracema. No início de 1970 foi coadjutor e professor do Seminário São José em Prudentópolis. No mesmo ano foi para São Paulo onde até 1976 foi Pároco na Paróquia Imaculada Conceição. Entre 1970 e 1974 cursou jornalismo, na Faculdade Cásper Líbero, em São Paulo. Em 1977 retornou para Prudentópolis. Entre 1977 e 1982 foi coadjutor, secretário e tesoureiro provincial, e diretor do Jornal Prácia e da Revista Missionário. Entre 1983 e 1989 foi Pároco da Paróquia São Josafat em Prudentópolis. Entre 1987 e 1989, juntamente com um grupo de paroquianos, fundaram a Rádio Copas Verdes, na qual era sócio-proprietário até os dias atuais. Durante o seu ministério sacerdotal teve muitas iniciativas e realizações, entre outras:
– Subotna Shkola
– Praça Ucrânia (Tarás Schevtchenko)
– Rádio Copas Verdes – Terço pela rádio todos os dias.
– Ampliação da Gráfica Prudentópolis
– Parque São Valdomiro
– Apoio ao Grupo Folcórico “Vesselka”
– Apoio ao Comitê Pró-Terra, realizado pelo Pe. Pedro Baltzar.
– Romarias em Iracema, juntamente com o Pe. Marciano Pensak
– Melhoramento da Via-Sacra em Iracema.
Entre 1989 e 2016 (por 29 anos) trabalhou em Toronto, Canadá como pároco, coadjutor e redator das Revistas Magazine e Svitlo. Ao retornar ao Brasil residiu na Paróquia Sagrada Família em Iracema, onde fez um importante trabalho de restauro do “Monte Claro” (morro do calvário, da via sacra, onde queimou a Igreja e o Mosteiro dos Padres Basilianos num incêndio em 1955 e que agora são realizadas as romarias penitenciais no 3º domingo da quaresma).
Padre Basílio, vá viver face a face com o Mestre Divino a quem você amou e serviu por toda a vida. Vá usufruir da companhia de Maria, a mãe de Jesus e nossa. Esta Maria que o socorreu nas horas de dificuldades ou nos instantes de tristeza. No céu impera a alegria; então você se sentirá em casa, já que o bom humor e a descontração foram seus constantes predicativos. Obrigado por tudo o que fez pela Igreja, pela Ordem, pela Província de São José, olhe por nós, para que um dia juntos possamos gozar das bem aventuranças celestes. Eterna seja sua memória!
ВАСИЛЬ ОРЕСТ ЦИМБАЛІСТИЙ, ЧСВВ
Народився 15 липня 1941 року в Ірасемі – Санта Катаріна. Син Сильвестра і Софії Максимович. Батьки були хліборобами. Від 1949 по 1954 рр., ходив до початкової школи в своєму рідному селі Iрасемі. В 1955 – 1957 рр. навчався в семінарії Св. Йосифа в Прудентополісі. 19 січня 1958 року вступив на новіціят Отців Василіян в Іваї , під проводом магістра о. Доротея Шимчія, ЧСВВ. Вибрав собі чернече ім’я Василій і склав свої тимчасову професію у Василіянському Чині 30 січня 1960 р.. Від 1960 по 1962 рр. здобував середню освіту в Іваї. З 1963 до 1965 рр. вивчав філософію в Куритибі, в семінарії “Rainha dos Apóstolos” (Цариця Апостолів). 30 січня 1963 складає Довічну професію в Чині. Після цього, в роках 1965-1969, вивчав богослов’я в Григоріянському Універсетиті в Римі. Дияконські свячення отримав 15 жовтня 1969 р., з рук Владики Амвросія Сенишина, ЧСВВ в Римі, а вже 7 грудня 1969 Владика Йосиф Мартинець, ЧСВВ, висвятив його на священика в рідному селі Ірасема. В 1970 р. був сотрудником і професором в семінарії Св. Йосифа. Того самого року поїхав в Сан Пауло, де до 1976 р. був парохом. З 1970 до 1974 рр. вивчав журналістику на факультеті “Casper Libero” в Сан Пауло. В 1977 р. повернувся до Прудентополіса. Від 1977 до 1982 року був парафіяльним сотрудником, економом і провінційним секретарем, а також головним директором часописів “Праця“ та “Місіонар“. Від 1983 до 1989 року був парохом в парафії Св. Йосафата в Прудентополісі, де разом з кількома парафіянами заснував радіо “Copas verdes”, яке до сьогодні існує, тут також отець Василій був соцієм до кінця свого життя. Від 1989 до 2016 виконав своє служіння в Торонті – Канада, як парохом, сотрудником і редактором часопис “Світло“.Під час свого священничого служіння о. Василій зреалізував багато своїх ініціатив, як в Прудентополісі так і в Ірасемі, зокрема: суботню школу, українську площу, покращив стан друкарні Отців Василіян, підтримував український фольклорний гурт “Веселка“. В Ірасемі виконував досить масштабну працю –відновлення “Ясної гори“ (дорога де знаходиться тепер величезна Хресна Дорога, і де в 1955 згорів монастир і Церква отців василіян).
О. Василій був вірним сином Пресвятої Богородиці і його остання молитва була вервиця. 18 жовтня 2018 р. йому стало погано, він впав і вдарився головою до підлоги, відразу його відвезли до лікарні Св. Вінкентія в Мафрі, де 30 листопада Господь покликав його до Себе. Тіло покійного привезли до його рідного села Ірасема, до церкви Пресвятої Родини, де була відслужена Св. Літугрія і Панахида. Після цього до Прудентополя, де 1 грудня, в монастирській каплиці Св. Йосифа чисельно прибули люди, щоб попрощатися з отцем. Його поховали біля співбратів по Чину на Прудентопілському цвинтарі. Вічна йому пам’ять!
PALAVRAS DO PE. GENÉSIO VIOMAR, OSBM (superior geral):
Reverendíssimo Padre Provincial
Padres e irmãos,
Cara família e paroquianos,
Com sincera e fraternal emoção exprimo a vizinhança de toda a Ordem Basíliana à Província de São José, aos familiares, à paroquia São Josafat, enquanto acompanhais Pe. Basílio à casa do Pai.
Juntamente a vós todos agradeço profundamente ao Senhor pelo dom deste sacerdote cuja recordação permanecerá entre nós como uma das mais caras e peço a Ele de acolher no coração da sua infinita misericórdia na qual – na terra, e de hoje em diante no céu – ele doou toda a sua vida com dedicação.
Carta de condolências enviada pelos paroquianos de Weston – Canada:
Ми усі, молитовна громада з Вестону – Меморіал Подяки, виявляємо з глибини серця, нашу подяку бл. п. преподобному отцеві Василеві, ЧСВВ. Незабудемо його відданість Матері Божої, його ревне духовне служіння усім нам. Ми також дякуємо отцеві за його постійні молитви про нас усіх. З Божою ласкою приймаємо його передчасну смерть, переконані що тепер маємо сильного заступника в небі. Кінчаємо уривком молитви, котру о. Василій навчив нас: “Пресвята й Преблагословенна Діво Маріє, Мати Божа, Мати наша! До тебе прибігаємо і молимо! Ти, що не опускаєш нас ніколи, подай нам свою материнську ласкаву руку в теперішній потребі, журбі і скруті.“
Pe. Estefano Wonsik, OSBM
Fotografias: Iracema – Ir. Jonas Chupel, OSBM
Fotografias: Prudentópolis – Catequista Doroteia Jadvizak,CSCJ
